Чому я прогнозую, що найближчими роками в суспільстві буде зростати кількість зрілого населення, у якого лікарі діагностуватимуть суттєве погіршення слуху? Тобто, мова йде не про людей похилого віку, у яких функції слуху в наслідок старіння фізіологічно змінюються. А про тих, кому лише 20-30 років, та які вже мають патологічно-фізіологічні зміни слуху. Крім цього, бачу і ризики, що приведуть до зростання і кількості людей, які з народження матимуть часткове або повне обмеження слуху (глухота).
Напевно тільки лінивий не побачить, яка величезна кількість людей сьогодні в громадських місцях, особливо в транспорті, перебуває в навушниках. Про серйозну небезпеку собі, своєму оточенню, рідним, суспільству та державі в цілому з них навряд чи хтось замислюється. Тим часом вирішив підняти цю проблему й проговорити її детально. Розпочну з того, як це загрожує здоровʼю людей.
Кожна людина має слухову систему, як певний аналізатор звуків. Цей аналізатор слуху складається з рецепторних, механічних та нервових структур, які сприймають та аналізують звукові коливання.
По-простому кажучи, звук впливає на мозок людини, подразнює його вміст. Подразнення створює напругу мозку і взагалі тіла людини. Багатьом здається, що, наприклад, слухаючи музику в навушниках, вони начебто відпочивають, розслабляються. Невже напружуючись це 100% про відпочинок??? Хтось бачить тут спільний звʼязок?
Відповідно до фізіології вуха, звукові хвилі проводять коливання барабанної перетинки. Не думаю, що хтось вимірює собі інтенсивність звуку в децибелах під час слухання в навушниках. Звертаю Вашу увагу на те, що в структурі вуха людини існує дуже ключовий – стремінцевий мʼяз. Варто враховувати, що при значній силі звуку відбувається скорочення цього мʼязу та розслаблення натягача барабанної перетинки. Його функція – передавати коливання звуку до головного мозку. Разом із цим, стремінцевий мʼяз є стабілізатором такої маленької кістки, як стремінце.
Скоріше за все, знайдуться одиниці людей хто слухає щось через навушники на тихій гучності. Майже ніхто не заперечить, що всі люблять слухати гучно. Крім того, не контролюють кількість часу на це. Внаслідок чого, слуховий нерв перенавантажуєттся, стремінцевий мʼяз виснажується від неправильного впливу на нього, а стремінце формує патологічний патерн руху, що призводить до пошкодження барабанної перетинки. В результаті – порушення функції слуху, а з часом, навіть – втрата його.
Як це небезпечно для людини, я Вам розповів.
В звʼязку з тим, що втрата цієї функціональної спроможності робить людину більш залежною від сторонньої допомоги, вимагає по-іншому адаптуватися до побутових ситуацій й потреб, самообслуговування та праці, — збільшує і залежність до неї рідних та близьких. Коли це 10 людей, а згодом 100, потім 1000, а далі 100000, 1000000 – це неодмінно вплине на розвиток всього суспільства, держави.
Потім не лише одна сімʼя буде допомагати людині з порушенням слуху, а багато сімей, адже таких людей та сімей буде дуже багато. Далі держава буде змушена це вирішувати – економічно, соціально, медично. Тобто, це про планування та виділення коштів, соціальна та психологічна адаптація, медичне лікування та реабілітація.
Ось так, на жаль, на мою думку і розвинеться з часом новий напрямок реабілітації – реабілітація після порушень слухової сенсорної системи.
Чому на жаль? Бо це зараз виглядає так, наче люди свідомо знищують свою слухову спроможність. Цього ж може і не відбутися, якщо люди зроблять сьогодні правильні висновки.
Тому що є різниця, коли людина або багато людей потрапили в непередбачувану, неприємну або трагічну ситуацію, яка привела до втрати слуху і тоді всі гуртом це вирішують, допомагають і держава в цілому, а коли…, ну якось так… Ви мене зрозуміли.
Тому давно казав, про що детально і простою мовою написав в книзі, і знову скажу, що:
Людство саме себе по-різному знищить. Не хочуть жити (хотів спочатку написати «не вміють жити»). Ні, саме не хочуть. Від цього і кінець світу стає. Людей привели в цей світ з однієї метою та завданнями, а вони, творять інше, що не поєднується із головним.
Я би міг розповісти про те, що людям насправді, коли вони надягають навушники, НЕ музику ХОЧЕТЬСЯ СЛУХАТИ, або ще щось, а їм зовсім іншого хочеться. І це багатьох дуже здивує і не сподобається. Тому не буду нікого дивувати. У нас зараз і так, див в світі вистачає.
