Дівчата! Тема дуже цікава і не проста. Тому буду максимально звертати вашу увагу на ключові моменти цієї відповідальної справи. Пропоную вам побачити більше за інших, адже багато хто не хоче ширше відкрити очі.
Як вам відомо, що у кожного наслідку/події є причини. Їх може бути декілька або навіть більше. Це залежить від багатьох речей. Тому кожен «слід» (наслідок) варто розглядати індивідуально: звідки він розпочав рух? Тобто, коли жінка не вагітніє або має викидень, або її супроводжують системні викидні, варто стати собі, умовно кажучи – «слідчою», щоб в процесі слідства знайти головні причини та мотиви. Далі, причини НЕ прибираються, а правильно вирішуються, після чого і завагітніє, і народить. Все просто та легко, головне захотіти.
На жаль, але інколи невипадково народжуються діти з певними хворобами. Хтось потім дивуються: Як це? Дитина ще не встигла нагрішити в цьому світі, за що ж це їй?
До речі, а як визначили, що це саме їй «за щось»? А може не їй? Можливо, через хворобу дитини в такий спосіб Господь хоче навчити її 30-річних батьків Павла та Устину: піклуватися про ближнього свого, співпереживати, розуміти?
Чому?
Тому, що коли Устині було 19 років, її мати захворіла на РАК, потім почала майже кожного дня пити горілку. Донька постійно сварила матір, принижувала її, а згодом молоде подружжя влаштувало її в будинок опіки. Через місяць в тому будинку мама померла…
Тому, наприклад, я би не здивувався, чому, або ЗА ЩО Павлу та Устині Господь закрив шлях до народження дитини. Як закрив, так і відкрити може, але це вже залежить на 100% від Устини.
Невипадково дощ пішов, борщ зварився або хтось народився, чи сусід образився. Так само невипадково НЕ завагітніла жінка або стався викидень, або 4 рази підряд були викидні. Як казав один відомий герой в мультфільмі: «Випадковості – не випадкові».
До речі, багато хто з людей, коли щось втрачає або не має, або має якісь нещастя і тому подібне, люблять питати: «ЗА ЩО ЦЕ…?» Цікаво, кого питають? Питати (невідомо КОГО) люблять, а ВІДПОВІДЬ в собі знайти не люблять, не хочуть, навіть ліняться цікавиться у тих, хто знає як. Хоча ні, хочуть. Хочуть ОБІЙТИ СТОРОНОЮ власні сліди або сліди власного чоловіка, батька або матері. Це як втеча з місця події. Втікай або не втікай, а відповідати все одно прийдеться.
Як обходять?
По-перше, ігнорують ті сліди, не вирішуючи, не хочуть взяти відповідальність. По-друге, як їм здається, вони все-таки знайшли «вирішення» скористатися ЕКЗ (екстракорпоральним заплідненням), тобто штучним поза людського тіла. Виходить так, що людина (люди) щось, десь, якось невдало наслідила в житті, а відповідальність за це перекладає на репродуктивні технології? Справді? Який тут зв’язок? Немає його. Так, є окремі випадки, коли дійсно штучні технології в медицині вирішують багато задач, наприклад, протезування кінцівок, суглобів. Але, вони не мають щось замінити, де в корні справа совісті, моралі, людяності, чесності, поваги, любові. Сьогоднішня медицина, яка не лікує справжні причини хвороби, а лише їх наслідки, на це не звертає увагу.
Чи знайдеться такий сучасний лікар, який, наприклад, Устині з Павлом скаже, що одна з головних причин не народження у них дитини – це БОРГ перед матір’ю Устини: відсутність любові до неї, її приниження, як наче позбулися її. Бачите, а хтось, яких багато в суспільстві, вам розповідають: Що ніхто нікому нічого «не должен». «ДОЛЖЕН»! Борги бувають різні. І до поки, особливо Устина, не віддасть, на жаль, але вже померлій мамі власний борг перед нею, дітей власних не матиме.
Навіть коли жінка скористається ЕКЗ і народить дитину, що з одного боку, начебто чудове рішення, але з іншого, народження дитини і цей ОБХІДНИЙ шлях, буде природою та силами Світу вважатися, як намагання обдурити Бога. Цікаво, чи є така людина в світі, якій вдалось обдурити Бога? Тому, доля таких батьків та новонародженої від ЕКЗ дитини очевидна. «Вузлик» же залишився не розв’язаним тими, хто його зав’язав.
Звісно, штучне запліднення допоможе народити, але «боргові вузли» за людей розв’язувати та віддавати не зможе. Чи хтось під’єднав дротом штучність до шляхів людської совісті?
Коли репродуктивна система жінки або чоловіка, або їх обох має певні патології, відхилення, обмеження або втрату репродуктивних функцій, лікар може діагностувати безпліддя. Проте безпліддя – це наслідок. Як і попередній наслідок (наслідки), які привели до безпліддя, наприклад: погана прохідність маткових труб, перенесені жінкою або чоловіком в минулому запальних захворювань статевих органів, імунологічний фактор і так далі.
Більше того, ці супутні захворювання тіла також з’явились від існуючих «боргів» жінки/чоловіка – її/його ВНУТРІШНІХ причин, якими захворів дух та душа людини. Відповідно, жіноче/чоловіче безпліддя, як і майже всі хвороби людей, треба лікувати з середини в такій послідовності: 1-дух, 2-душа, 3-тіло. Ні, я не кажу, щоб відмовитись від сучасного лікування, а про те, щоб ДОДАТИ в сучасну клініку комплексне лікування та реабілітацію на рівні дух, душа, тіло. У нас є всі можливості і знання для цього. Треба зробити деякі законодавчі зміни, запровадити нові рішення в освітніх та медичних закладах з метою підготовки фахівців даного профайлу та компетенції, підготувати все населення до усвідомлення й адаптації цих змін. Тому що ці зміни всіх нас разом приведуть до покращення стану здоров’я суспільства, збільшення тривалості життя, в тому числі – зменшення стрімко зростаючого рівня безпліддя, онкології, серцево-судинних захворювань, зменшення рівня травматизації та інших хвороб, що зробить нас внутрішньо міцнішими і щасливішими.
7-12 років назад я допомагав жінкам вирішувати їх проблеми в стосунках з чоловіками, батьками, рідними, колегами по роботі та іншими людьми. То було не лише про психологію стосунків, а набагато більше, що за межами психології. Моя головна мета була дослідити можливий прямий зв’язок, як саме стосунки між людьми, а саме внутрішній стан людей, впливають на їх здоров’я, особисте життя, навчання, роботу та інше. Переконався, що так, впливають на всі 100%, а також на можливість завагітніти/народити.
За той час мав справу з різними запитами від жінок. В більшості, запити були в контексті стосунків з чоловіками. Тоді навіть уявити не міг, що до мене з часом 2 жінки звернуться із проблемою «не можу завагітніти». Міркуєш, до чого тут стосунки з чоловіками та проблема завагітніти? Але, маючи певний досвід розплутувати власні життєві вузли, вузли жінок, було не важливо з якою проблемою до мене звертались – з онкологією, хворобами очей та статевих органів, зради чоловіка та його байдужість, зайва вага та інші. Скрізь в тих проблемах – головні причини були в СТОСУНКАХ. Питання тільки ключове: В стосунках з ким, коли та як і що там сталося?
З етичних міркувань та поваги до особистості тих жінок не буду розповідати деталі їхніх особистих історій. Проте скажу коротко, що одна – 7 років не могла завагітніти, а друга – тривалий час мала 4 викидні підряд. Обидві мали хороші аналізи та відсутність захворювань репродуктивних органів. Їхні лікарі розводили руками. Через декілька місяців після нашої роботи жінки вдало завагітніли та згодом народили чудових діток.
Враховуючи власний практичний досвід дослідження справжніх причин хвороб, невдач та нещасть у людей, а також реальні результати жінок, надаю ЗАГАЛЬНІ рекомендації тим, кого цікавлять питання: Чому не виходить завагітніти? Чому стався викидень, або викидні, або завмирання плоду? Як правильно завагітніти без «ЕКЗ»?
Розділю відповіді та покрокові рішення з цих питань на рівні: 1-дух, 2-душа, 3-тіло. Дуже зрадів би, щоб це КОМПЛЕКСНЕ бачення та підхід щодо лікування та відновлювальної реабілітації людей на цих рівнях працювало в медицині вже сьогодні. Але, на жаль, сучасна українська та світова система охорони здоров’я поки що досі дивиться чорно-білий телевізор. Система працює: лікує (як їй здається) та відновлює лише на рівні тіла людини, а це значить – з кінця, тобто з наслідків. Лікування «поверхні» (наслідків) не може бути повноцінним та комплексним, адже в середину людини, де головні причини любої хвороби та нещастя – медична система не занурюється. Їй зручно та вигідно, наприклад, жінці, яка не може завагітніти, запропонувати ЕКЗ. Або від гіпертонії (високого тиску) пацієнту запропонувати пігулку, замість того, щоб по-справжньому розібратись: ЩО або ХТО збуджує, ЧОМУ, КОЛИ, ДЕ, ЯК людина нахапалась тих «збудників», що її кров стала перегріватися за межі норми та судини перенавантажуватись, та як з цим всім розібратись без пігулок? І це, друзі, велика різниця.
Тому, не лише поверхнею (тілом) треба займатись.
Тим, хто має проблеми із заплідненням та народженням дітей, рекомендував би такі кроки на 3-х рівнях (хочеться, щоб в найближчий час до цього комплексно прийшли):
Рівень 3 – Тіло
- Обов’язково супровід та нагляд сімейного, лікуючого профільного лікаря в цьому процесі: консультації, обстеження тіла, висновок, призначення/втручання і тому подібне;
- Консультація фахівця з реабілітації – фізичного терапевта. Навіщо? Щоб оцінити стан опорно-рухових функцій жінки та її м’язово-скелетної системи. У разі виявлених обмежень та порушень – спланувати програму фізичної терапії, щоб допомогти відновити їх. На жаль, але майже у всіх жінок є ці обмеження. Внаслідок чого, порушується постава жінки, дихання, кровоносна та лімфатична системи, м’язовий та клітинний баланс, обмін речовин та інше. Далі, призводить до неправильного положення органів травлення та виділення. І все це також негативно впливає на стан та роботу репродуктивної функції. Наприклад, буває так, що у жінки м’язи тазового поясу настільки перенапруженні, що матка не в змозі закріпити в собі, розвивати та виносити ембріон.
- Консультація лікаря-психотерапевта. Навіщо та чому не психолога? Тому що психолог спеціалізується на поведінкових та розумових процесах. Коли жінка не може завагітніти або виносити та народити дитину – це про те, що внаслідок деяких психотравматичних подій в минулому, її внутрішній світ закрив для неї шлях материнства на сьогодні. Тобто, треба розглянути наявність внутрішнього конфлікту між жінкою та її світом й вирішити його: Я хочу, а світ не хоче (з одного боку – я хочу, а з другого боку – я не хочу). Іншими словами, це і про всім відому «психосоматику». Окремо зазначу, що це не терапія душі, хоча сама назва «психологія» від грецького psyche – душа, дух. Це терапія людської психіки: мислення, почуття, емоції, у поєднанні з певними патернами та моделями поведінки людини, що є частинами функціональних ділянок, увага, – МОЗКУ, тобто тіла людини. В своїй книзі «Шокуюча правда про…» в одному з розділів детально розповідаю, чому психолог або психотерапевт не працює на рівні душа та дух людини, а лише на рівні тіла (мозку (ЦНС – центральної нервової системи, лівої та правої півкуль мозку, свідомості та підсвідомості). Мозок – це тіло, а не душа і не дух. Тому, «психологія», як наука, також недосконала, як і ми всі і помиляється, як і її представники, хто думає, що вони лікують душі. Хтось, щось, колись понаплутував в цих поняттях та видав мозок за душу, що різне і взагалі не має зв’язку між собою. Коли прийде час справжніх реформ в галузі психології, тоді фахівців, які зараз працюють з МОЗКОМ (психікою, ЦНС) перестануть позиціонувати та відносити до психологів та психотерапевтів. Вони будуть мати інші назви нової професії. Або інший варіант, психологи та психотерапевти настільки еволюціонують, що здобудуть нові знання/навички лікування людей на рівнях душа та дух. Можливі ще варіанти, але це окрема та велика тема, дискусії. Тепер ми підійшли до коріння причин – душа та дух, а також їх окремого зв’язку та впливу на стан жінки тіла, особливо її репродуктивної функції. Головне, чи є такі фахівці в суспільстві, які допомагають на цих рівнях?
Рівень 2-1 – Душа, Дух
- На жаль, але поки що подібних фахівців, що працюють на рівні душа/дух та від цього інтегрованої нової професії в Україні, напевно і в усьому світі, на офіційному рівні не існує. Крім того, сьогоднішня медицина не хоче оновлюватись в цьому контексті, змінюватись та залишається прихильницею лише традиційних методів, незважаючи на їхню нижчу ефективність або часту неефективність у вирішенні причин, так званого, безпліддя та інших проблем неспроможності зачати/виносити/народити дитину. Адже методів лікування на рівні дух та душа в медичній системі немає. І це дуже прикро, коли тримаються за традиції, а підхід не змінюють, в той час, коли є нові підходи. Підходи, які доводять, що, коли прибираєш головні причини неспроможності жінки народити дитину на рівні її духа та душі, проблема вирішується і жінка народжує. Вище я згадував про внутрішній конфлікт жінки на рівні її тіла (мозку), який можуть вирішити психотерапевти. Існує ще один конфлікт – конфлікт тіла жінки з її духом (Святим Духом): Я хочу, а Дух не хоче. Цей конфлікт неможливо усвідомити, тому всі жінки, які мають репродуктивні проблеми навіть не підозрюють про його існування в собі. Відповідно до цього, є суспільна потреба та її велике значення, щоб в цьому жінкам допомогти розібратись, хто бажає. Це можливо зробити лише поза межами свідомості, виходячи на прямий контакт з Богом, адже Дух Святий в людині – від Господа Бога. Іншими словами, у жінки існує невирішений конфлікт з Богом. Хтось питає, а чому лише про дух зараз наголошую, а про роль душі не кажу? Зараз, зараз відповім.
Коли конфлікт жінки з Богом є основною причиною перешкод народження дитини, тоді традиційні методи лікування не подіють.
Тому я постійно наголошую, що лікування має бути комплексним (трьохрівневим): дух, душа, тіло.
На додачу в цю тему процитую себе із одного рядка власної книги «Шокуюча правда про…». Поділюсь з вами висновками, які зробив на підставі особистих багаторічних досліджень, а також різної допомоги жінкам і в тому числі у відновленні функції народити дитину:
«Часто можуть плутати, називаючи душу людини її духом. Дух – це верхівка айсберга стану людини. Душа підкоряється духу, а тіло має підкорятися душі. Святий Дух є сполучною ланкою між Богом і душею людини. Бог (Творець, Всевишній) через своє дихання – дух передає свою Божественну програму дихати душі, яка має її реалізувати, здійснившись у тілі. Тіло – це Храм душі, а душа – це Храм Святого Духа Господнього. Як Святий Дух від Бога, так і в душі, і в тілі є Бог» (Денис Левчук 2022 р).
Коли прийде час і світова медицина навчиться будувати та бачити зв’язки на рівні дух+душа=тіло і зможе вирішувати конфлікти на їх рівнях, тоді про «безпліддя» жінки взагалі не знатимуть.
Хтось спитає, навіщо когось шукати, коли ці фахівці є – Священники?
Гарна ідея, частково погоджуюсь. З всією повагою до Священників, але на мою думку, з того що десятиліттями спостерігаю в суспільстві, людям не зовсім зрозуміла непроста мова Церкви та її трактати. Від того, одна частина людей все що кажуть Священники та що написано в Святих писаннях мозком просто запам’ятовує ІНФОРМАЦІЮ, як наче зазубрили/вивчили віршик. Друга частина людей, так само цю інформацію запам’ятовують, але вкладають в неї, тобто домислюючи якісь свої сенси та значення. Таким чином, Господь від людей хоче одне, а люди сприймають за друге, за трете, або надають тому ще більше сенсів. І виходить така собі плутанина. В зв’язку з цим, Святі Отці, Священнослужителі переказують сучасному людству, що хоче Бог від них. І щоб думку, настанови Бога доступно донести, НАПИСАЛИ це в своїх писаннях, посланнях, молитвах, а Священники це писане читають під час служби в Церквах.
Наведу приклад. Читає сучасна людина давню молитву «Отче Наш», в якій є: «І пробач нам борги наші…». Припускаю, що не всі люди усвідомили – про що це? Про саме які борги йде мова? Де ті борги беруться? Як зрозуміти, коли ти боржник, а хто твій боржник? До речі, більшість взагалі скаже: «Ніхто нікому нічого «не должен». Як бачимо, чимало питань та протирічь виникає лише з декількох слів молитви, а коли це сторінки речень, книги?
В тому і полягає важкість, що багато хто молитву, в кращому випадку, як віршик вивчили, а ЗНАНЬ про неї не мають. Від такого підходу у людей і молитви не діють, тому що немає Віри в те, про що молитва. Від такого підходу багато кому важко зрозуміти Біблію, навіть коли 10 разів її перечитали. Від такого підходу, людина і на службу прийшла, але просто чує слова Священника, бачить якісь ритуали та просто механічно повторює це за Священником без ЗНАНЬ про це. Від такого підходу, люди повторили молитву за Священником та свічку поставили за здоров’я, а після служби виходять з Церкви – цигарку в рот і «чарка горілки» згодом. Так само і на Свята, наприклад, Великдень. Позмішували все у кошик: і Бога, і ковбасу, і горілку, і яйця. Так само і на поминальні дні після Великодня на всіх кладовищах «алкопаті» влаштовують. Можна багато наводити подібних прикладів – відсутності справжніх ЗНАНЬ у людей про: Бога, дух, душу та тіло, хто це, та що це, як працює? Справжні знання, це не інформація на папері писана, або почута від Священника, яку запам’ятала людина або ні, а вони НЕ писані та доступні кожній людині в середині себе. Лише треба навчитися ВІДКРИВАТИ їх з Вірою в них. Ні ні, не тією вірою, що від голови/мозку (тіла людини), а внутрішньою Вірою, яка не працює за принципом навіяної інформації в мозок, а на рівні дух та душа. Завдяки цієй різниці, багато хто невірно інтерпретує і таку відому настанову Господа: «По вірі вашій дасться вам».
Наприклад, кажуть, що неможна жінкам в Церкву з непокритою головою входити, тому жінки і одягають хустку на голову. Якщо запитати жінок: Чому не можна? Хто та де кажуть? Хто визначив та заборонив? Що буде якщо порушити?
Вам лічені жінки дадуть відповідь на ці питання. Більшість не знає. В кращому випадку, назвуть того або тих, хто каже/кажуть, припустімо, Священика, когось з родичів. Тобто більшість це робить автоматично, тому що «так кажуть», «так треба». Роблять без знань про це.
В своїх промовах та писанні, Святі Отці минулого та Священники сьогодення доносять до нас цивільних людей посилання від Бога: Що саме Він хоче від нас? За це їм велика подяка, що вони в такий спосіб передають нам інформацію, щоб провокувати людство спочатку замислитись над нею, а потім ЗАБАЖАТИ взяти власний ключ, щоб всередині себе відкрити безмежний хмарочос знань, де є відповіді на всі наші питання. Де, в тому числі, є відповідь, чому жінка не може завагітніти, виносити та народити дитину.
Інформація – це не є знання, а лише наповнення певної ділянки мозку людини. Ви можете прочитати тони книг, закінчити безліч університетів, але не мати від цього знань. А можливо мати знання та частинку людської мудрості, при цьому лише закінчив 3 класи школи, як чимало наших предків в минулому.
Дійсно, представники Церкви можуть відігравати важливу роль в лікуванні хвороб, як це було за часів створення Києво-Печерського монастиря (зараз Лаври). Тут немає нічого дивного, як може комусь здаватись. До речі, я на цьому часто наголошував за часів навчання в медичному університеті, але викладачам не подобалось. Їх дратувало, коли причини хвороб та можливість якісного та швидкого відновлення людей, в тому числі, я прямо поєднував з баченням людської філософії.
На мою думку, краще виростити фахівців нової професії, саме серед цивільного населення, які не пов’язані з церковною діяльністю. Церква має бути окремою інституцією від держави, але бути частиною єдиного життя держави. Той комплексний підхід що пропоную, він може діяти незалежно від того, якого кольору шкіра людини, якою мовою говорить, до якої церкви, релігії та національності вона належить. Тому що тілом ми – різні, а духом та душею – однакові.
Втім, церковних діячів, а також досвідчених філософів, вважаю варто залучати до співпраці, як додаткових фахівців з усіма медичними установами та закладами освіти. Це сприятиме у підготовці фахівців з нової професії, про яку наголошую вище, та зробить суттєвий вклад в забезпеченні якісного лікування причин хвороб та реабілітації.
Сподіваюсь, відповів вам на головні питання.
Дякую вам за увагу!
