Так сталося, що майже всі люди живуть в ілюзії любові. Можливо, ця стаття викличе одразу протест та обурення у когось. Розумію, але в мене не має на меті спровокувати гнів.
Насправді хочу поділитися з Вами досить незвичним та незручним явищем про любов. Про те, від чого прекрасного та світлого більшість людства себе несвідомо захищає. Часто на щось незвичне, незручне, нове та несподіване наш мозок (нервова система) саме так фізіологічно несвідомо, притаманним йому протестом і реагує.
Тема любові безмежно велика та цікава, тому окремо створив її рубрику. Проте варто зазначити, що і сам шлях любові нескінченний, як і її пізнання. Тому, якщо хтось думає, що автор пізнав любов і великий знавець в ній, то це не так. Я ділюся лише власним досвідом з життя на шляху до любові, що вже цікавого про неї дізнався, до чого вже дійшов, а також що та як вдалося приголомшливого дослідити про неї й трішки прозріти.
Я хочу, щоб до любові людство підійшло більш уважно. Любов має стати окремою світовою наукою як пізнанням до Вищого на трьох рівнях: Духу, Душі, Тіла. Поки що сучасне людство має лише обмежену відповідь про любов на рівні – тіло. У зв’язку з цим люди мають безліч особистих проблем та трагедій у світі. В закладах освіти має бути запроваджена окрема програма «про любов». Доступ до цих знань має бути у кожного громадянина світу, незалежно від статі, національності, релігії та віку. У нас небагато часу на створення цього, тому маємо діяти швидко, якщо хочемо зберегти людство разом.
Багато років про це писав, попереджаючи про наслідки, тому і книгу видав про корисні, на мій погляд, речі. З метою популяризації цієї теми й відкритості думок створив на додачу і цей сайт – експертно аналітичну платформу. Можливо, це приверне більшу увагу небайдужих людей до наших спільних викликів. І ми об’єднаємося, щоб разом запроваджувати цю світову ідею.
Наше тіло нас веде в оману щодо справжньої любові. Це зовсім не означає, що наше тіло в інших речах нас обманює. Стосовно наших фізіологічних, біологічних чинників, маркерів, реакцій та потреб – тіло дійсно говорить нам правду. Тому саме тут варто до нього прислухатися.
Річ у тім, що любов ми звикли сприймати від сигналів мозку, а з іншими (НЕфізіологічними сигналами) не знайомі. Переважна більшість людей світу до цього звикла. Так з’явилися і такі не зовсім вірні переконання, до речі, і серед багатьох фахівців з психології, що любов – це емоція, почуття. У більшості людей сприйняття любові – це про почуття та стосунки з протилежною статтю.
З одного боку, згоден з поважними фахівцями, вони мають рацію. Дійсно, коли ми відчували пристрасть, закоханість, щось з нами всіма ставалось таке: мурахи по шкірі, екстаз, захоплення, задоволення, радість. Ми мали певний змішаний хімічний коктейль приємно-казкових почуттів та пристрастей, і хтось дійшов висновку, що це любов.
Згодом багато хто відчував і протилежне: біль, смуток, розчарування, засмучення, гнів, образу, спустошення, ненависть, презирство, огиду, самотність. З цього очевидний висновок: була любов, а потім її не стало.
З другого боку, це звичайні різноманітні реакції мозку людей, гра гормонів, емоційні збудження, що не є приводом називати це, любов’ю.
Трішки дивно, коли БУЛА любов, а потім пройшла, правда? У Вас це не викликає сумніву. Можливо, її й не було спочатку? Адже справжня любов назавжди. Закінчитися можуть певні реакції мозку та розпочатися інші, як на прикладах, які я навів вище.
Хочеться, щоб любов не заміщували зовсім іншими речами, які нічого спільного з нею не мають. Вважаю, що так буде справедливо.
Про справжню любов – далі буде!
Бажаю вам справжньої любові!
