Тема батьків та дітей нескінченна, тому завжди є про що цікаве поговорити. Мета цієї статті не стати ідеальними батьками, а більше звернути нашу увагу на роль батьківства, культуру батьківства та її філософію.
Які ми батьки? Відповідь на це питання ми побачимо по вчинках наших дітей у їхньому житті.
Діти віддзеркалюють власних батьків. Коли батькам щось не подобається у поведінці дітей, чесним й справедливим буде знайти, побачити причину в собі, а не в дітях. Дивно виглядає, коли більшість батьків, які незадоволені поведінкою, діями своїх дітей, чомусь власну відповідальність за це перекладають саме на своїх чада.
Варто визнати, що всім нам не вистачає знань, відповідних навичок про батьківство. Так, ми можемо навчитись пеленати дитину, одягати памперс, колихати, годувати, слідкувати за гігієною та інше. Але це не про батьківство, а звичайні побутові звички.
Так, чоловік запліднив жінку, вона завагітніла й народила, але це також не про батьківство, а звичайний процес фізіологічного поєднання, в чому, напевно, всі чемпіони.
Коли у 28 років я вперше став батьком, наприклад, не замислювався над багатьма важливими речами. Що таке батьківство? Яка мета батьківства? Що таке зрілість, готовність бути батьком? Думаю, небагато знайдеться людей, що ставлять собі подібні питання, як і я колись їх не ставив. Довелося самотужки через помилки проходити життєвий шлях, який згодом мене вивів на усвідомлення дефіциту власного знання і розуміння багатьох речей в батьківстві. Зрозумів, наскільки ми недооцінюємо батьківське мистецтво й дещо переоцінюємо себе, тому що впевнені, що ми хороші батьки, які майже не розвиваються в батьківстві. Так, друзі, ключове – не розвиваємось в батьківстві. Тут має бути постійна динаміка, рух.
Зовсім ні, я не маю на увазі, що ми погані батьки. Ми такі батьки зараз, наскільки обізнані на сьогодні. Наприклад, я не міг у 28 років знати більше про батьківство, ніж сьогодні в 43, адже на той час мав інший досвід, інші знання.
Головне – це постійно прагнути знати більше і не зупинятися. У зв’язку з тим, що тема батьківства в суспільстві трішки недооцінена, на мій погляд, ми не приділяємо їй достатньої уваги, розвитку та освіченості в ній. За що також багато хто поніс/несе різного роду руйнівні наслідки в сім’ях, що безпосередньо вплинуло/впливає і на розвиток не найкращого стану дітей та їх долі у житті.
Хтось запитає: “Де та як навчатися батьківства?“
Ми поколіннями звикли, що батьківство – це «і так все ясно». Наші батьки нам якихось особливих знань про це не передавали. З дитинства ми несвідомо копіювали їх звички, переконання, світогляд. Тому більш-менш наша модель батьківства стала прототипом моделі наших батьків, яку ми несвідомо транслюємо власним дітям. Таке собі статичне замкнуте коло.
На мою думку, батьківство має бути усвідомлене сучасним суспільством як певна форма постійного еволюційного розвитку людини. Відповідно за цим буде і стрімкий розвиток держави.
Поки що у свідомості нашого суспільства діє старий «совковий» шаблон розуміння щодо сприйняття батьківства: народити дитину, нагодувати, одіти, виховати, вивчити.
З таким старим сприйняттям, на мою думку, ми взагалі не зможемо еволюціонувати в майбутнє. Тому треба змінюватись.
Між тим, я не впевнений, що є такі батьки, які скажуть, що вони погані батьки або погано виховали своїх дітей. Це я до того, що «виховати» – це дуже відносне і невизначене дієслово.
Чи є такі батьки, які навчали своїх дітей палити цигарки? Звісно ж, ні, але чомусь багато хто палить.
Чи є такі батьки, які навчали своїх дітей пити горілку? Звісно ж, ні, але чомусь багато хто любить випити.
Чи є такі батьки, які навчали своїх синів бити жінок? Звісно ж, ні, але чомусь є чимало чоловіків у суспільстві, які хоча б одного разу підіймали на жінку руку.
Чи є такі батьки, які навчали своїх дітей в майбутньому зраджувати коханій людині в шлюбі? Звісно ж, ні, але чомусь багато хто зрадив та зраджує.
Чи є такі батьки, які навчали своїх синів бити жінок? Звісно ж, ні, але чомусь є чимало чоловіків у суспільстві, які хоча б одного разу підіймали на жінку руку.
Чи є такі батьки, які навчали своїх дітей в майбутньому зраджувати коханій людині в шлюбі? Звісно ж, ні, але чомусь багато хто зрадив та зраджує.
Насправді батьківство – це набагато більше, яким ми його собі уявляємо. Із задоволенням продовжу цю тему для вас, але вже в іншій статті.
Бажаю вам щастя і до нових зустрічей!
