Цікаво, скільки є людей, кого батьки вчили розуміти власну місію?
Скільком учням про місію розповідають в державних освітніх закладах?
Взагалі, навіщо перейматися цією темою? Давайте про це і поговоримо.
Зараз мова піде про загальні аспекти місії, а в інших статтях буду детально аналізувати сумісності місії людей щодо їхньої діяльності по життю. Розберемо конкретні приклади. Хтось навіть приємно буде здивований, а хтось дуже неприємно, коли дізнається, що його або її діяльність (справа) йде проти місії.
Проти місії – це завжди приносить різного роду втрати.
Залишаймося разом, тому що далі буде ще цікавіше!
На жаль, у сучасному світі на місію мало хто звертає увагу. Інколи про це можуть говорити в деяких приватних навчальних закладах для досить вузької свідомої цільової аудиторії. Не всі готові сприймати це. Як сказала мені одна людина: «Денисе! Мені не цікаво в подіях бачити дрібниці, щоб шукати відповіді «чому так сталося». Я так глибоко не хочу думати й жити, бо мене це вантажить».
Розумію цю людину, адже небагато людей звикли жити з бажанням розуміти себе та власну причинно-наслідковість. Відповідно щось змінювати у собі, визнаЧати та визнаВати власні помилки й виправляти їх – це не для них.
На мою думку, про місію мають викладати людям ще з перших класів школи. Добра новина в тому, що сутність місії, її природне буття є в кожному із нас від народження. Її зростання з дитинства треба значно посилювати та ні в якому разі цьому не заважати, щоб у дорослому житті ми усвідомлено жили з цим розумінням.
Нашу дорослість формує не кількість прожитих років, а кількість та якість здобутих нами знань про себе та світ. Людина без усвідомлення власної місії – це як стілець з однією ніжкою або як авто без руля.
Я багато років вивчав це питання. Згодом дійшов таких ключових висновків:
1. Місія – це про людину в контексті світу.
2. Місія – це завжди про життя, про розвиток світу, про світло, про добро, адже світ саме для цього плану і був створений. Людина, коли приходить у цей світ, має жити за таким планом, який не порушував би плану світу. Тобто щоб план людини збігався з планом світу. В людській місії не існує зла по своїй природі творіння, але не всі з цим згідні. В людській місії не існує руйнувань чи спричинення страждань собі або іншим, тому що місія будується на ЛЮБОВІ.
3. Усі ми маємо завжди (поки живемо на цьому світі) нагадувати собі: Навіщо я прийшов (прийшла) в цей світ? Щоби що йому дати? Адже кожен знайде в цих питаннях власну відповідь, у якій зможе побачити й відчути власну місію.
А Ви з чим в гості прийшли до будинку під назвою «СВІТ» ? Щоби що йому дати?
Подумайте про це.
