Вітаю Вас, дорогі Українці та всі громадяни світу, хто любить Україну!
Хочу процитувати один зі своїх постів у фейсбук від 15 липня 2022 року:
«Ще настануть і такі часи, коли українську мову вивчатимуть іноземці. Одного разу українцю не варто буде вивчати англійську, бо світ заговорить українською».
Ми далі повернемось до суті цієї цитати, а зараз зроблю важливий відступ.
Знаєте, люди можуть по-різному сприйняти зміст моєї цитати. Хтось за передбачення майбутнього, мою фантазію або ілюзію. Так, розумію, що не всім це подобається, адже люди вже трішки переїли тими, хто позиціює себе екстрасенсами. Можливо, хтось мене зарахує до їхньої спільноти, адже цей Денис Левчук передбачає, що станеться в майбутньому. Як він знає? Ніхто не знає, що з ким станеться завтра або через хвилину. Звісно так, погоджуюсь.
Я дещо про інше, що може здаватися як нібито передбачення, але передбаченням не є. Тоді що це?
Багато років займаюся аналітикою причин, чому трапляються ті чи інші події в житті людей, суспільства та світу. Досліджую та вивчаю їх видиму й невидиму частину, а потім закономірний природний зв’язок між ними.
Тобто, кожна подія, яка сталася хвилину, час, місяць, рік, 10 років тому, 100 і так далі – це минуле. Кожна подія або річ має свою мітку, як початок (фіксацію, контакт). Кожна подія або річ має і своє завершення, як завершальний контакт. Ключове тут не прогноз, не передбачення, а РЕАЛЬНІ факти (видимі й невидимі).
А втім, є факт, що певна подія сталася або ряд подій. Далі є факт інших речей, які трапляються в процесі дії, яка ще не завершилася. Ці факти, характер процесу та саме що в ньому відбувається, а також його динаміка розвитку дають мені розуміння – до якого завершення (кінцевої точки, контакту) певна дія йде. Називати час, коли саме дія завершиться, буде не зовсім коректно, адже є події, завершення яких може бути дуже розтягнутими та відтермінованими. Більш правильним рішенням буде назвати, що «це» станеться. Правильним може бути й зазначений часовий проміжок.
Ще за роки до повномасштабного нападу росії на Україну я чимало писав та застерігав про майбутні сумні події у світі що стануться. Попереджав, що чекатиме людство всієї планети, а також як з того всього виходити та чому всім це зробити не вдасться. У 2018-2019 роках писав у деталях про таке щасливе майбутнє України, що тоді навіть в думках мало хто його міг уявити й уві сні побачити. На українській мові в ті часи також акцентував, що вона буде найпопулярнішою у світі. Багато хто за це мене сприймали за божевільного. Якщо ті люди чогось не бачать, то не треба вважати, що у світі інші сліпі.
Пройшов час. Все, про що роками попереджав, почало поступово здійснюватися. Головне наше світло всіх нас скоро чекає попереду!
Відкривши стрічку фейсбук 15 липня 2022 року, захотів про нашу мову знову написати. То була саме та цитата, пост. Через приблизно 2-3 місяці вперше в новинах на телебаченні побачив чоловіка з Бельгії, який почав вивчати українську мову. Згодом показали дівчину з Японії, яка також вивчає українську. Це приємне явище почало розповсюджуватися. Пам’ятаю, як дружина одразу нагадала мені, коли побачила телепередачу про іноземців, які вивчають українську: «Ти мені про українську мову давно казав. І це зараз розпочалось».
Про світле і щасливе майбутнє України обов’язково в деталях ще напишу. Так, зараз про це багато хто говорить, але до війни про те, що наша Україна буде №1 у світі, майже всі мовчали.
А про мову ще додам.
Українська мова буде райдугою для цілого світу! Всі країни демократичного світу запровадять її у своїх освітніх закладах, про що громадяни тих країн будуть наполягати, просити свою владу. Українську мову будуть вчити не від обов’язку, а від шаленого бажання та любові до українців. Громадяни інших держав бажатимуть мати спільну мову з нами, щоб знати про нас більше. То буде просто неймовірний бум на вивчення української мови! Буде у світі дуже престижно та за честь розмовляти українською!
Бажаю Вам добра!
