Одразу почну з того, що в цій статті мова піде не зовсім про загально відому й видиму соціально-правову відповідальність, а про незручну, невидиму, на яку багато хто не хоче звертати своєї уваги.
Хоча можуть її побачити, якщо дуже захочуть, адже всі маємо і такий зір, але не всі ми його застосовуємо. Буду говорити трішки про складне, але постараюся простою мовою.
Слід зазначити головне: як без розуміння мети певної дії щось може статися, так і з розумінням мети певної дії також щось може статися. Тобто всі події у світі мають певну мету, тому ми можемо їх вивчити, щоб прийти до їх належного розуміння.
Щодо людей. Їх мета може бути свідомою, а може бути несвідомою, відповідно й дії. Свідому мету людина може контролювати, а несвідому не може, хоча є варіант це зробити згодом. Наприклад, несвідому мету перевести у свідому, щоб усвідомити.
Дещо складніше з іншим. Тому що додатково є НАДсвідома мета, яка не стосується людини, але впливає на людину.
НАДсвідома мета – це вже дії та вплив природи світу на людину, адже у світу є також своя мета певної дії.
Що стосується мети людей. Всі події, які з людьми трапляються – це від дій (дії). Є дія, а є бездія, тобто ДІЯльність та БЕЗДІЯльність.
За кожну свою мету (свідому чи несвідому) і відповідно за кожну свою людську дію або бездію настає відповідальність. Розуміє це людина чи не розуміє, уявляє чи не уявляє, все одно її відповідальність настає за замовчуванням.
Відповідальність має вимір, тоді це відповідальний підхід, свідомий.
Коли відповідальність не має виміру, тоді це безвідповідальний підхід, як пливти за течією.
Що таке вимір відповідальності?
Це розуміння її точки початку та завершення, визначення власної ролі, мети в її вимірі, орієнтованість в часі, розуміння процесу, що зараз відбувається. Завдяки виміру ми маємо змогу контролювати власну відповідальність. Водночас маємо чітке розуміння та відповідь – що буде, якщо я «це» зроблю, та що буде, якщо я «це» не зроблю. Ключове, що хочу зазначити:
Відповідальність – це дуже цінне знання, якщо ним опанувати та постійно вдосконалювати. Людина, яка розуміє власну відповідальність, має знання в цьому і, головне, отримує багато переваг поміж іншими людьми, які не прагнуть до цього знання.
Які переваги?
Такі люди чітко розуміють чого хочуть, а чого не хочуть, мають завжди мету та чітке її розуміння. Вони вміють думати стратегічно і часто досягають бажаного. Ними важко маніпулювати, тому що вони ведуть та задають темп, а не ведені кимось. Це зовсім не означає, що такі люди мають бути обов’язково відомі у місті, в державі або у всьому світі. Вони можуть бути не публічними особами, проте авторитетними та лідерами на рівні сім’ї або якоїсь невеликої групи людей, команди, колективу.
Вони мають достатньо міцне здоров’я, тому дуже рідко хворіють. Від них завжди пахне перемогою. Ні, перемогою не над кимось, а над собою. Вони не бояться власних помилок, тому визнають їх, аналізують та йдуть далі. Знання відповідальності дають їм можливість прогнозувати настання певних наслідків та подій у власному майбутньому, що також дає змогу попереджувати настання неприємних, трагічних подій, і, навпаки, впливати щодо наближення приємних та радісних.
Володіючи знаннями про відповідальність на власному досвіді життя, таким людям легко «читати» інших людей, розуміти їх вчинки, прогнозувати дії, з’являється розуміння, що можливо очікувати від конкретної людини в ситуації зараз та в майбутньому.
Це не всі переваги, адже їх ще є дуже багато, я лише вам навів деякі.
Що стосується мети світу.
Чому тут складніше?
Щоб перейти до цього рівня пізнання, варто пройти шлях з власної повної безвідповідальності або часткової до відповідальної особи за власні дії.
Чому я кажу про початок саме від повної або часткової безвідповідальності? Тому що кожного з нас ні батьки, ні вчителі не можуть навчити цим знанням, адже ці знання здобуваються власним життєвим досвідом. Це не просто навичка, яку можна натренувати в мізках шляхом нейропластичності. Це певний еволюційний процес розвитку особистості, поступової зрілості душі людини, що відбувається поза фізіологічного процесу її мозку, тобто тіла людини й водночас у поєднанні з ним.
Такий шлях починається від меншого до більшого. Так, частково теорію про відповідальність ми можемо передати в мізки наших дітей і вони її вберуть у себе, але це не буде їхнім знанням. Я про інший НАД процес. На жаль, багато хто не входить в цей еволюційний процес, тому не тільки залишається без знань про власну відповідальність, але й без розуміння відповідальності світу, тобто знань про його НАДсвідому мету стосовно людей.
Ми всі маємо йти до розуміння відповідальності за власні дії. Саме тоді зможемо усвідомлювати, як ВСІ наші дії впливають на нас та наше життя. А проте зрозумівши це перше, пізнаємо і друге, а саме – як світ впливає на нас.
Ми маємо готувати нові покоління до цих знань, популяризувати їх у сьогоднішньому суспільстві, запроваджувати в закладах вищої освіти й самим вдосконалюватись у цьому. Великі здобутки та успіхи матиме все людство світу, якщо будуть іти до розуміння цього, що також вирішить чимало проблем.
Бажаю вам щастя!