Як жінкам з дитинства ламають психіку

«Пішли, боягузка! Така вся обережна», – грубо сказала бабуся дворічній онучці, різко смикнувши  дівчинку за руку.
Люблю помічати деякі висловлювання, що і як дорослі кажуть дітям. Таке почув й побачив одного разу.
Пропоную коротенький розбір того, які негативні програми «доросла» бабуся вбудувала в психіку онучці, які згодом не дуже добре впливатимуть на її майбутнє життя.

1. Діти себе називають так, а згодом і відчувають, як їх називають ті, хто їх оточує, тобто: рідні, близькі, вихователі, вчителі, друзі та інші з їх кола оточення. Бабуся зробила навіювання – «ти боягузка». Навіювання зайшло в підсвідомість дівчинки, після чого її свідомість почне дійсно приймати самовизначення – «я боягузка».

Дитяча психіка, особливо до 12 років, дуже  м’яка, тендітна й ніжна, і водночас вразлива, тому вбирає в себе майже все, як та гумка. Варто дбати про безпеку наших дітей: ЩО та ЯК ми їм говоримо і, головне, усвідомлювати – заради чого?

2. Бабуся засудила онучку, тим самим запустила зростання насіння в її житті негативної програми – «засуджуй інших». Бабуся ж «хороший» приклад показала, а онучка і ввібрала та буде тепер класно вчитись засуджувати інших.
3. Бабуся побічно висміяла онучку  і запрограмувала – «будь стисненою».
4. Бабуся побічно висловила своє несхвалення поведінки онучки і запрограмувала – «відносься до себе погано».

Бабуся проявила певною мірою ворожість до онучки. Тим самим знову запрограмувала –  «твоє життя – це вороже середовище». Дівчинка цьому поступово і неусвідомлено почне навчатися, а справжнє жіноче кохання у своєму житті тільки у фільмах буде бачити. Максимум вона, швидше за все, спотикатиметься у стосунках із чоловіками об ілюзію кохання.

Окрім цього, попадання в одні невротичні стосунки, а згодом –  у нові, чимось схожі на попередні, як «дзиґа у колесі»  їй забезпечено. Така жінка з великою очевидністю попадатиме у стосунках на тиранів, чи алкозалежних або наркозалежних, чи зрадників, чи альфонсів, чи байдужих чоловіків, які, як трофеї, люблять жінок завойовувати, а потім швидко втрачають до них цікавість.
Впевненість у собі та класна самооцінка – це теж не для цієї дівчинки.

Так це я лише на один момент звернув увагу і навів його, як реальний приклад, щоб розглянути. А уявляєте, скільки схожих та інших травмуючих її психіку висловів вона ще почує до 12 років? Здавалося начебто не шкідливих висловів, але це на перший погляд. Як кажуть, «тут і до ворожки не треба йти», щоб побачити високу очевидність настання неприємних і сумних наслідків у майбутньому такої дівчинки, коли вона стане жінкою.

Сподіваюся, що їй, коли вона стане жінкою, вистачить мудрості й усвідомлення того, що нею несвідомо керують руйнівні програми. Разом з цим у неї з часом вистачить і сміливості, щоб очистити свою психіку від тих та інших давніх шкідливих навіювань. І тут тільки її власне рішення: або зазнавати системно втрат й так по колу, або запобігти цьому за допомогою профільних фахівців, щоб перепрограмувати той негативний досвід на нормальний.

На жаль, але майже всі жінки, як і чоловіки, мають схожий чи гірший негативний досвід в дитинстві та юності:

  • когось часто і суворо карали батьки за провини, виявляли надмірну строгість у вихованні;
  • на когось підіймати руку, сильно кричали, ставили в кут, або він/вона були свідками якогось насилля;
  • у когось батьки розлучились;
  • когось часто залишали вдома одного/одну;
  • хтось став свідком статевого акту батьків або інших людей;
  • у когось померла близька людина або опинилась в місцях позбавлення волі;
  • хтось був свідком частих сварок батьків між собою;
  • когось батьки часто порівнювали в гіршу сторону з братами чи сестрами, чи іншими людьми;
  • когось батьки втягували в розв’язання особистих проблем;
  • комусь батьки забороняли дружити з відповідними дітьми, щось просити чи бажати;
  • когось батьки позбавляли необхідності справлятися з тими життєвими завданнями, які перед ними стояли й відповідали їх віку (самостійно вирішувати що краще носити, як говорити, що робити, з ким дружити, чим займатися);
  • хтось відчував, що його/її батьки люблять лише в тих випадках, коли вони робили «правильні вчинки»;
  • у когось батьки були стриманими у прояві кохання, побоюючись, що він/вона виростуть зніженими, закоханими, несамостійними і тому подібне.

Дорогі друзі, чи багато людей у суспільстві пройшли власне дитинство без жодного того, що я вище навів? Скоріше за все, що у кожної людини як мінімум щось одне з того перерахованого було, а у когось більше ніж одне.

Все це залишає відбитки на психічному здоров’ї людей, руйнує їх психіку. Потім починаються проблеми в стосунках з протилежною статтю та в сім’ях, формуються шкідливі звички, створюються якісь «любовні» трикутники, невротичний дефіцит уваги, агресивні випади, часта роздратованість, проблеми із самовизначенням у житті, з’являються різні хвороби: від хвороб очей, дихальних шляхів, різних гінекологічних захворювань, зайвої ваги до серцево-судинних хвороб і онкології, а також інші проблеми та біди.

Тому не варто чекати, а своєчасно діяти, щоб унеможливити настання цих наслідків.

Авторська експертно-аналітична платформа Дениса Левчука «ПРО ПРАВИЛЬНІ СТОСУНКИ МІЖ ЛЮДЬМИ БЕЗ ПАТОЛОГІЇ»