Поки що не буду говорити про наявні проблеми освіти нашого суспільства, про відсутність багатьох речей в її системі, а також про власне бачення щодо конкретних рішень та змін.
І це не тому, що справжній рівень освіти здобував та вдосконалюю постійно та персонально без прямої участі держави. Просто спочатку хочу наголосити про те зовнішнє, що більшість з нас бачать, але не хочуть усвідомлювати.
Це зовнішнє також бачать науковці та працівники освіти, державні діячі, які безпосередньо мають всі можливості для усвідомлення цього, але чомусь це не хочуть усвідомлювати.
Щоб усвідомити, треба увійти всередину освіти та її процесів, адже там усі причини проблем та відповіді. Впевненний, що багато кому ці відповіді не сподобаються, тому вони і воліють не чіпати її систему, адже хтось раптом або багато хто може опинитися поза нею. Багато кому вигідно перефарбовувати лише зовнішні стіни в інший колір, роблячи вигляд змін, у той час, коли треба змінювати не кольори, а стіни й укріпляти фундамент, тобто головне – із середини.
Хочу, щоб мене правильно зрозуміли. Я не про знесення будівлі разом з фундаментом, а за укріплення та реконструкцію.
До речі, буду радий окремо написати статтю, в якій тезово розпишу власне бачення освіти України майбутнього, її цілі та кроки.
Тим часом, хто системно та уважно читає статті на цьому сайті, а також прочитав книгу науково-популярне видання «Шокуюча правда про…», зрозуміли загалом про ту філософію освіти й людства, яку багато років популяризую, доношу до небайдужих та сміливих людей.
Розумію і тих, хто втік після прочитання цієї книги або деяких незручних статей. Тому і попереджаю всіх, що говорю та пишу про непопулярні речі, які не всім сподобаються, які не всім зручні. Не всі люди, побачивши власну правду, готові від неї не втікти. У кого стійка та не розхитана нервова система, зрозуміє світогляд автора, цінності, погляди на життя. Саме їм ця книга добре зайде, буде корисною.
Завжди відверто говорю, що радий об’єднуватися, співпрацювати з однодумцями та сміливими людьми, які прагнуть змін!
Глобальний розвиток людини та суспільства не в тому, до чого всі звикли, а в НЕпопулярних речах, які часто болючі, неприємні та незручні. Головне – це зрозуміти їх правильно й своєчасно, якщо людина та суспільство не хочуть захищати себе від кращих змін, розвитку на майбутнє.
Розумію, що для кожного рівень освіти – це щось своє.
Поділюсь з Вами, що для мене значить рівень освіти суспільства та за якими зовнішними маркерами його бачу.
Важаю, що перш ніж перейти до розуміння та ознак рівня освіти, варто взагалі визначитись з поняттям про освіту.
Що для мене освіта, як її розумію та бачу?
Освіта – це знання про о-СВІТ-у. Свідомо відокремлюю букви, щоб акцентувати Вашу увагу на КОРЕНІ слова, тобто СВІТ. Наприклад, я одразу йду в корінь. Це стосується не тільки слів, а багатьох речей та подій. Люблю за звичкою зріти в коріння, адже там відповіді на всі питання.
Взагалі, якщо ми трішки змінимо ставлення до слів, то зможемо читати в них багато чого закодованого, на що більшість людей не звертає увагу, особливо в зміст їхнього кореня. Це стосується всіх слів: від імені людини та прізвища до інших назв та тлумачень будь-чого та будь-кого. Але зараз не про це, тому що це велика тема. Тим часом, настільки важлива, що я б її радив започаткувати в систему нової освіти майбутнього, як окрему галузь знань.
Слова – це спосіб зображення Світу. Слово – це окреме мистецтво.
Сучасна освіта та сьогоднішнє покоління (при всій повазі до них) замало приділяють уваги словам, а точніше – просвітництву про слово, про певну структуру їх внутрішньої філософської побудови, і не тільки побудови.
Хочу нагадати, що не випадково в першому рядку Євангелія від Івана (Новий Заповіт) – «Спочатку було Слово…». І це не щось та не якесь пустослів’я, а велечезний зміст із відкритим кодом до багатьох світових речей, хто добре зрячий, бачити цей код та читати його між рядків.
Хочу також нагадати приклад, коли з материнської утроби виходить немовля, вимовляючи голосно певні священні звуки, що також перші Слова, хоча для людського розуму вони не зрозумілі якою це мовою. В такій мові закодований зміст природи.
Існують такі слова, які просто звуки, які є певною мовою, священною мантрою. Як бачите, слово – це початок життя. Слово – це шлях у світ. Як через слово, дорогі друзі, людина починає ВХІД у цей світ, так через відсутність слова людина ВИХОДИТЬ із цього земного світу.
Життя і смерть, як початок і кінець, – все це має безпосередній зв’язок зі словом.
ОСВІТА – це знання про світ, на жаль, яким існуюча система освіти не навчає, не розвиває їх у людях.
Знання про світ – це найперше і головнє знання, яке має прагнути розвивати кожна людина, це є природній процес з народження.
Замість цього головного знання, наша система побудована на тому фундаменті, який учить нас лише навичкам. Тому майже всі люди сприймають освіту як вміння щось/чогось навчитись робити (механічно): рахувати, писати, читати, різати, аналізувати, креслити, клеїти, ліпити, грати, будувати, малювати, їздити, керувати, лікувати, продавати, управляти і таке інше.
Так, навички – це добре, але вони – це лише інструмент щодо досягнення певного рівня фаховості (компетентності), спроможності кожного з нас, професійності в конкретній справі. Це так само, як Господь кожному із нас дав спектр різних зовнішніх та внутрішніх інструментів (систем) для життя, таких як: голова, очі, вуха, ніс, шия, руки, мозок, печінка, серце, м’язи, судини, кров та інше.
Виходить так, що з конкретними навичками (інструментами) ми йдемо по світу, але не маючи знань про цей світ. Розумієте різницю? Потім від власних незнань (неосвіченості) в чомусь стосовно природи творіння цього світу та його мети, тобто за відсутністю оСВІТи про СВІТ люди несуть різного роду втрати, збитки, отримують різні нещастя, війни та катастрофи. Втрати людей одразу відображаються на втратах суспільства.
Освіта – це про НАШІ стосунки зі світом: про його мету, сприйняття, розуміння, відчуття, творіння, залучення, співпрацю і багато іншого.
Тому, на мою думку, і вища освіта – це зовсім про інше, порівняно з тим, до чого століттями звикло суспільство.
Що ж для мене значить рівень освіти суспільства та за якими зовнішніми маркерами-ознаками його бачу?
Звісно, було б краще наводити чіткі дані аналітичних досліджень, але зараз не про цифри, а про ознаки, які кожен із нас бачить, а також розуміє: чи покращуються вони, чи погіршуються.
Можу навести величезну кількість цих ознак, але зараз скажу лише про головні.
Для мене рівень освіти суспілсьтва – це показник збільшення або зменшення:
- справжньої віри в Бога та людяності;
- культури визнання власних помилок та прощення;
- віри батьків у власних дітей та довіри дітям;
- батьківського авторитету замість авторитаризму у вихованні;
- поваги до батьків, поваги до літніх людей та старших: колег, близьких, родичів;
- відповідальності за власні дії або бездіяння;
- задоволення власним життям, долею;
- хвороб у суспільстві: онкології, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань;
- тривалості життя людей;
- розлучень у сім’ях;
- подружніх зрад;
- прагнення «народити для себе»;
- абортів;
- самотності та безподружнього життя;
- заздрості;
- залишених (покинутих) дітей, відмова від батьківства;
- втечі чоловіків, коли дізнались, що жінка вагітна;
- насилля в сім’ях (емоційного, психологічного, фізичного, сексуального);
- залежності від алкоголю, наркотиків, тютюнопаління. До речі, алкоголь тільки «по п’ятницях» або «у вихідні» – це також залежність, просто інша стадія;
- реклами алкоголю;
- бідності;
- загальної злочинності;
- корупції;
- безхатьків;
- покинутих тварин;
- забруднення природи;
- пенсії та заробітної плати;
- виробництва та якості продуктів харчування, послуг;
- ставлення та відкритість бізнесу до споживача;
- ставлення та відкритість бізнесу до власного колективу, кадрів;
- ставлення та відкритість влади до власного народу;
- задоволення власною роботою, вибором професії;
- ставлення до Батьківщини.
Майже всі люди сьогодні, як мінімум, – з однією вищою освітою. Багато хто – з двома та з безліччю тренінгів за плечима.
То давайте запитаємо й чесно відповімо собі на таке питання: збільшення кількості наших дипломів про вчорашні ВИЩІ освіти, здобуття навичок майстрів та професіоналів у чомусь, з медалями та різними відзнаками – покращили ЩО у суспільстві, мною перерахованого вище, та НАСКІЛЬКИ?
Мені здається, що відповідь з її реаліями мало кому сподобається.
Якось дивно виглядає, адже всі ми вважаємо себе розумними, з вищими освітами та майстрами в багатьох навичках, а реальна ПРАВДА нам не подобається за тими ознаками вище.
Все те, що нам не подобається, є наслідком нашої освіти.
Отож, друзі! Тому про те і кажу, що головного не вміємо, не хочемо вивчати, адже суспільна освіта залежить від нас. Що маємо в собі, те маємо і в суспільстві, державі.
Маємо об’єднати знання про світ із навичками. Тоді ось ті ознаки, що перерахував вище, будуть покращуватись. Отже, в сучасну освіту треба додати ПЕРШЕ і найголовніше.
Підсумую власною цитатою із книги «Шокуюча правда про…»:
«На мою думку, вища освіта, як і наявність тих чи інших здібностей у людини – це ще не ознака її вищої освіченості. Можна завантажити у свою голову тонни інформації і не мати знання, а можна, не читаючи книг, бути освіченою людиною».
Бажаю Вам щастя!
